повниця

[poʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що повінь — велика вода, розлив річки під час паводка або зливи.

  2. (перен., діал.) Велика кількість чогось, що насувається або накопичується; потік, лавина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повниця, р. повниці, д. повниці, з. повницю, о. повницею, м. повниці, к. повнице

Більше записів