1. Фонетична якість мовлення, що характеризується чітким, ясним вимовлянням усіх звуків, особливо голосних, без редукції; повнота звучання.
2. У лінгвістиці та поетиці: властивість звукового ладу мови чи художнього тексту, що полягає у багатстві, насиченості та гармонійності голосних звуків, що створює відчуття багатозвуччя, музичності.