Древослів

Словник Української Мови

повнозначний

[poʋnoznɑt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має самостійне, повне лексичне значення (про слово або словосполучення); антонім до «неповнозначний», «службовий».

  2. Який має повну цінність, вагу, значення у певному аспекті; справжній, рівноцінний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повнозначний, р. повнозначного, д. повнозначному, з. повнозначного, о. повнозначним, м. повнозначнім

Більше записів