1. Який має самостійне, повне лексичне значення (про слово або словосполучення); антонім до «неповнозначний», «службовий».
2. Який має повну цінність, вагу, значення у певному аспекті; справжній, рівноцінний.
повнозначний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |