Древослів

Словник Української Мови

повновладний

[poʋnoʋlɑdnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має повну, необмежену владу; суверенний.

  2. Який здійснюється повною, необмеженою владою; суверенний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повновладний, р. повновладного, д. повновладному, з. повновладного, о. повновладним, м. повновладнім

Більше записів