1. Маючи повний обсяг влади, повноважень або компетенції для здійснення певних дій, прийняття рішень чи представництва інтересів.
2. На повних правах, з усією відповідальністю та свободою дій, що випливає з офіційних повноважень.
повновладно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Від надмірної напруги сил пекучі сердечні болі її непомітно німіли і мозок визволявся від бурі хвилюючих дум; одна лишень думка панувала над ним повновладно: це вспіти довести задумане діло до краю і ошарашити радіючого ворога; якесь нове шпарке почуття охопило всю її істоту, — це було солодке почуття близької помсти… Катря не довела-таки роботи до краю і, присівши відпочити, похилилась на складені в головнім льоху луб’я і кріпко заснула. Орися сама скінчила останній рівчак, розбила в крайнім льоху дві бочки з порохом і провела ґніт до шаплика, але їй тепер спало на думку: що, коли порох спалахне в осередковім льоху і вибухом завалить отвір раніше, ніж вогонь устигне по ґнотах добігти до крайніх льохів, і вони тоді лишаться непору-шені?
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: прислівник () |