1. Повна, нічим не обмежена влада, абсолютне самовладдя; всевладдя.
2. (у політичному контексті) Верховна влада, суверенітет народу, нації або держави.
повновладдя
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови