повновісний

[poʋnoʋisnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Такий, що має повний обсяг прав, повноважень або компетенції для виконання певних дій, прийняття рішень та представництва інтересів.

  2. Який здійснюється на повноважній, авторитетній основі; що має повну силу або значення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повновісний, р. повновісного, д. повновісному, з. повновісного, о. повновісним, м. повновіснім

Більше записів