повновіковий

1. (Про ліс, насадження) Такий, що досяг віку, коли дерева вважаються зрілими і готовими до рубки (за лісогосподарськими нормативами).

2. (Перен., про людину) Такий, що досяг повної зрілості, дорослого віку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |