1. Медичний термін, що означає нормальний або підвищений вміст крові в організмі або в окремих його частинах; стан, протилежний малокров’ю (анемії).
2. У переносному значенні — повнота життєвих сил, енергії, здоров’я; бадьорість, життєрадісність.
повнокров’я
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |