1. Відкрита колісна повозка для перевезення людей або вантажів, що зазвичай запрягається кіньми.
2. Назва деяких населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.
Словник Української Мови
Буква
1. Відкрита колісна повозка для перевезення людей або вантажів, що зазвичай запрягається кіньми.
2. Назва деяких населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.
Приклад 1:
Батько поїхав провідати дочку, повіз королівський букет — десь сотня троянд і гвоздик… Разом з дочкою переживає нелегкий період звикання до нових умов. Рветься до Києва, водночас не хоче заважати адаптації, аналізує, чому дочка не має близьких друзів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Весілля не справляли: генеральша занедужала… Повіз Саєнко свою молоду жінку до себе в Китайку,- та не повіз посагу… Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві. Недавно була сім’я велика, було так весело, гарно; а тепер – нікому ні розважити, ні розігнати суму.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 3:
Грицько випив сам осьмушку, дав по осьмушці другим та й повіз собі хліб додому, розігрітий – не так горілкою, як подарунком. Товариство засіло на цілу ніч… XVIII Перший ступінь Мотря зовсім оселилася у “довгоп’ятої бабйіТ Брала людям прясти то кужіль, то вовну та з того тільки й жила.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”