1. Який викликає довіру, заслуговує на повну довіру; надійний, вірний, перевірений.
2. Який точно відповідає оригіналу, джерелу або істині; вірний, точний.
3. (Заст.) Який твердо дотримується чогось, невідступний; вірний, сталий.
повірний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |