1. Обряд вінчання, церковний шлюб, що здійснюється священиком за християнським чином.
2. (переносно) Урочисте, святкове з’єднання, об’єднання когось або чогось, символічне сполучення (наприклад, ідей, явищ).
повінчання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спродать би то та молодій Купить хустиночку до речі, Та й за повінчання оддать. О старче праведний, багатий!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |