повінь

[poʋinʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Стихійне лихо, що полягає у значному підйомі рівня води в річці, озері чи морі, зазвичай внаслідок інтенсивного танення снігу, тривалих дощів або шторму, що призводить до затоплення прилеглих територій.

  2. (переносне значення) Велика кількість, потік, навала чогось (наприклад, почуттів, слів, подій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повінь, р. повені, д. повені, з. повінь, о. повінню, м. повені, к. повене

Синоніми & Антоніми

Більше записів