Значення
-
(діал.) Віко, кришка, закриваюча отвір у печі для виймання саджі або для вигрібання попелу.
-
(діал.) Невелика дерев’яна дверцята, що закривають льох у печі для сушіння дров.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повіка, р. повіки, д. повіці, з. повіку, о. повікою, м. повіці, к. повіко