1. (заст.) Той, хто повідає, розповідає про щось; оповідач, розповідач.
2. (заст., рел.) Той, хто приніс певну вістку, звістку; вісник, благовісник (часто стосовно апостолів, які розповідали про воскресіння Христа).
3. (істор.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — посадовець, який виконував судові та адміністративні функції, зокрема оповіщав (повідав) про рішення суду, викликав сторін, оголошував укази.