повідач

[poʋidɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто повідає, розповідає щось; оповідач.

  2. У літературознавстві: художній образ, суб’єкт мовлення (оповідача) в епічному або ліро-епічному творі, від імені якого ведеться розповідь; наратор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повідач, р. повідача, д. повідачеві, з. повідача, о. повідачем, м. повідачеві, к. повідачу

Більше записів