повідь

1. Велика повінь, катастрофічне розлиття води, що затоплює значні території; потоп.

2. (переносне) Щось надзвичайно численне, величезний потік (людей, подій, явищ тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Горляний поклик все навертає крайніх в отару, тримає повідь в берегах…Стелить отарі полонина під ноги свій килим, а вона накриває її рухомим рябим кожухом. Хрум-хрусь… Бе-е… Ме-е… Хрусь-хрусь!..
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
А ворожі ядра налітали частіше, лягали густіше, руйнуючи все надокола, шматуючи біле тіло козаче… VII Під кам’яним склепінням на греблі, саме під яловим спуском, що мався на повідь, була порожня місцина, яка льохом тяглась і під млин; з цих льохів було вийстя одно під лотока-ми, і в них засіла Вернидубова ватага з десяти левенців, запеклих і завзятих у січі, і з тридцяти охочих, ще не скурених димом. Усі вони, зігнувшись, навколішках чи майже лежачи, тислись під темним склепінням у печері; тільки через вийстя досягав туди неповним променем світ, та й те на тепер було завалено каменем.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Приклад 3:
A оскільки відомо було, що факт розподілу церков або, що теж, з точки зору латинян, факт відходу константинопольського патріарха від підпорядкування римському папі здійснився ще на початку прийняття Руссю християнства, то уніатські полемісти і наважилися доводити, що християнство на Русі спочатку поширене було не з Кон- стантинополя, a з Риму, тобто місіонерами, що отримували благословення на про- повідь від римського папи, і що цей первинний духовний зв’язок руської церкви з римським престолом не уривався в течії усієї наступної історії, за виключенням хіба що деяких приватних випадків”: Завитневич В. З. Палинодия Захарии Копыс- тенского… – С.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |