1. (про особу або групу) набуло веселого настрою, стало радісним, жвавим; зазнало покращення психоемоційного стану в бік веселощів.
2. (переносно, про обстановку, атмосферу тощо) стало більш життєрадісним, оживилося, наповнилося веселощами.
Словник Української Мови
Буква
1. (про особу або групу) набуло веселого настрою, стало радісним, жвавим; зазнало покращення психоемоційного стану в бік веселощів.
2. (переносно, про обстановку, атмосферу тощо) стало більш життєрадісним, оживилося, наповнилося веселощами.
Приклад 1:
Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату; раділа й Текля: й личко їй повеселіло, й брова піднялась, і оченята поясніли, — як веселка стала, гожа та рум’яна. — Добрий то пан отой Кулинський, — почала Текля.
— Тютюнник Григорій, “Вир”