1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “поважати“) Той, що виявляє повагу, пошану до когось або чогось; шанобливий.
2. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “поважати“) Той, що бере до уваги, враховує щось, дотримується чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “поважати“) Той, що виявляє повагу, пошану до когось або чогось; шанобливий.
2. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “поважати“) Той, що бере до уваги, враховує щось, дотримується чогось.
Відсутні