Словник Української Мови
Буква
1. Різко впасти, перекинутися на бік або вниз (про предмети, споруди, дерева тощо).
2. Лягти, припасти до чогось значною кількістю осіб або тварин (часто про натовп, військо).
3. Розм. Піти, рушити кудись у великій кількості, натовпом.
4. Розм. Почати інтенсивно, з силою (про природні явища: сніг, дощ, вітер).
5. Розм. Швидко заснути, впасти у глибокий сон.
Приклад 1:
Він уже втиг устати і повалитися як сніп у дзвінке сіно, навалене на призьбі. І тут, лежачи, як неживий, у срібному від роси сіні, він найнезвичайніші пережив секунди.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”