Значення
-
Верхній поверх хоромів, башти або іншої дерев’яної споруди, призначений для господарських потреб або відпочинку; світлиця, горниця на верхньому поверсі.
-
Застаріла назва великої парадної зали, палати або бенкетного залу в княжих чи боярських палацах давньої Русі.
-
У народній архітектурі — високий, часто відкритий або з великими вікнами, житловий верх дерев’яного будинку, іноді з окремим виходом на дах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повалуша, р. повалуші, д. повалуші, з. повалушу, о. повалушею, м. повалуші, к. повалушо