1. Верхній поверх хоромів, башти або іншої дерев’яної споруди, призначений для господарських потреб або відпочинку; світлиця, горниця на верхньому поверсі.
2. Застаріла назва великої парадної зали, палати або бенкетного залу в княжих чи боярських палацах давньої Русі.
3. У народній архітектурі — високий, часто відкритий або з великими вікнами, житловий верх дерев’яного будинку, іноді з окремим виходом на дах.