Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “повалити” — насильне усунення з посади, підрив авторитету або ліквідація якоїсь влади, режиму, уряду, часто шляхом революції, перевороту або збройного виступу.
2. (переносне) Позбавлення когось, чогось панівного, домінуючого становища; руйнування, знищення якоїсь системи, ідеї, принципу.
3. (застаріле) Дія за значенням дієслова “повалити” у фізичному сенсі — збивання з ніг, знесення чогось, що стояло; падіння.
Приклад 1:
Там були гармати й кулемети, рушниці, й шаблюки, і отруйні гази — все потрібне для повалення советської влади. Історія була така правдоподібна, а Асланова щирість така переконлива, а знання місцевостей таке досконале, а неперебірливість та злочинний цинізм слідчого й усієї ції системи такі безмежні, що вся карколомна повстанська епопея Асланова була занотована докладно, у всіх подробицях.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”