Древослів

Словник Української Мови

потиличка

[potɪlɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “потилиця” — задня, нижня частина голови, де вона з’єднується з шиєю.

  2. Рідкісна назва невеликого, часто закругленого пагорба або височинки, що нагадує за формою людську потилицю (переважно у топоніміці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потиличка, р. потилички, д. потиличці, з. потиличку, о. потиличкою, м. потиличці, к. потиличко

Більше записів