потужавілий
[potuʒɑʋilɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який став тужавим, втратив свіжість, еластичність; зів’ялий, зморщений.
-
Переносно: який втратив силу, енергію, живість; знесилений, змарнілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потужавілий, р. потужавілого, д. потужавілому, з. потужавілого, о. потужавілим, м. потужавілім