Древослів

Словник Української Мови

потурчувати

[poturt͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(заст.) Стати турком або прийняти турецькі звичаї, віру; перейти в іслам.
(перен., розм.) Зрадити своїм переконанням, народності, перейти на бік ворога; відрікшись від своєї віри, культури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я потурчую, ти потурчуєш, він потурчує, ми потурчуємо, ви потурчуєте, вони потурчують

Більше записів