Який викликає занепокоєння, тривогу або непокій; той, що турбує, хвилює.
Який виражає ознаки занепокоєння, тривоги; стурбований, схвильований (про вигляд, поведінку тощо).
потурбований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Потурбований сон тікав од неї, але сонне тіло ще ніжилось під ковдрою й було ледаче й мляве. Жанна подивилась навколо і побачила, як крізь брудні вікна касарні сіріє ранок.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |