Прикрашений, оздоблений цяцьками; вишукано декорований, часто з відтінком надмірності або китчавості.
Переносно: надто витончений, вигадливий, манірний (про стиль, мову тощо).
поцяцькований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За поясом стримів кинжал з золотим держалном, поцяцькований взорами з ізумрудів та рубінів. Князь виступав з дверей ввесь в золоті, оксамиті та брильянтах, неначе Савська цариця виступила на двірський бенкет в Соломона.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикментик () |