поцяткованість

[pot͡sjɑtkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або стан того, що поцятковане, тобто вкрите цятками, крапками або дрібними плямами.

  2. У переносному значенні — ознака того, що містить у собі елементи різного характеру, перервані іншими вставками або явищами; фрагментарність, переривчастість (наприклад, про розповідь, пам’ять або події).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поцяткованість, р. поцяткованості, д. поцяткованості, з. поцяткованість, о. поцяткованістю, м. поцяткованості, к. поцяткованосте

Більше записів