поцуола

1. (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді невеликого, часто стилізованого, квіткового бутона або пуп’янка, що використовується для прикраси капітелей, фризів, карнизів та інших частин будівель, особливо в ордерній архітектурі.

2. (у ботаніці, розм.) пуп’янок, недорозвинута брунька квітки або листка; зав’язь квітки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |