потреба

1. Відчуття нестачі чого-небудь, необхідного для життя, розвитку, збереження; потреба в чомусь, потреби до чогось.

2. (зазвичай у множині) Умови, речі, які потрібні для існування, життя; матеріальні чи духовні запити людини, суспільства.

3. Необхідність, нагальна потреба у чомусь; те, що є обов’язковим, неминучим.

4. (розм.) Природна, фізіологічна потреба організму (наприклад, у їжі, сні, відпочинку).

Приклади вживання

Приклад 1:
Цим він важливий як для самого автора — потреба осмислення навколишнього й розкіш самоусвідомлення, — так і для читачів. Тому вже сама фіксація події — чи то зовнішньої, реальної, чи внутрішньої (емоції, суб’єктивні враження і реакції, психологічні самонотатки, світ індивідуальних переживань і самоаналізу) — така важлива як акт пізнання.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Тіглатпаласар III добре усвідомлював, що ассирійське суспільство загнало себе в глухий кут, що потрібно заселити спустошені війнами сусідні території, які стали для Ассирії не прибутковими, а збитковими, що назріла потреба в реорганізації війська та системи керівництва провінціями. Він сміливо здійснив важливі реформи в державі — адміністративну та військову, зокрема розукрупнив намісництва, передав новоутворені адміністративно-територіальні округи до рук своїх чиновників із числа двір- цевих євнухів (цар хотів запобігти появі нових династій).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Вони робили складні операції, особливо при лікуванні ран і пухлин, застосовували кесарів розтин, знімали катаракти, ампутували кінцівки, робили трепанацію черепа, успішно застосовували протиотруту (при царському дворі потреба в цьому з’являлася досить часто, бо там претенденти на трон залюбки труїли своїх політичних конкурентів) тощо. В умінні здійснювати пластичні операції обличчя європейська медицина досягла рівня староіндійської лише у XVIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |