1. (діал.) Те, що потравлено, знищено тваринами на полі, в саду тощо; збиток, завданий тваринами посівам, посадкам.
2. (заст.) Їжа, харчі, особливо для тварин; корм.
3. (заст., перен.) Те, що руйнує, нищить; загибель, пагуба.
потрава
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Потрава йшла за потравою без кінця. Жбани й вази з винами та медами спорожняли так швидко, що слуги ледве встигали наливати їх з бочок, насилу увивались.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |