1. (від «потом») — у значенні «потім», «згодом», «після цього»; застаріла форма прислівника, що вживалася в давнішій українській мові.
2. (від «потомний») — у значенні «спадковий», «що передається потомству»; рідковживана форма, характерна для історичних або спеціальних (наприклад, юридичних) текстів.