потіпач

1. (заст.) Той, хто потіпає, зачіпає, дражнить когось; зачіпака, дражнило.

2. (діал.) Той, хто потіпає (торкається, чіпає) щось руками; той, хто все хапає, чіпає.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |