потенційність

[potɛnt͡sijnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Абстрактний іменник, що позначає наявність потенціалу, сукупність властивостей, сил, можливостей, які можуть бути розвинені та реалізовані в майбутньому; здатність до розвитку, перебування в стані прихованої готовності.

  2. У філософії та науці — властивість об’єкта або системи, що характеризує його здатність до змін, переходу з можливого в дійсне, наявність внутрішніх резервів для розгортання певних процесів або станів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потенційність, р. потенційності, д. потенційності, з. потенційність, о. потенційністю, м. потенційності, к. потенційносте

Більше записів