потенційність

1. Абстрактний іменник, що позначає наявність потенціалу, сукупність властивостей, сил, можливостей, які можуть бути розвинені та реалізовані в майбутньому; здатність до розвитку, перебування в стані прихованої готовності.

2. У філософії та науці — властивість об’єкта або системи, що характеризує його здатність до змін, переходу з можливого в дійсне, наявність внутрішніх резервів для розгортання певних процесів або станів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |