Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає наявність потенціалу, сукупність властивостей, сил, можливостей, які можуть бути розвинені та реалізовані в майбутньому; здатність до розвитку, перебування в стані прихованої готовності.
-
У філософії та науці — властивість об’єкта або системи, що характеризує його здатність до змін, переходу з можливого в дійсне, наявність внутрішніх резервів для розгортання певних процесів або станів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потенційність, р. потенційності, д. потенційності, з. потенційність, о. потенційністю, м. потенційності, к. потенційносте