1. (від “потай”) Тайком, потайки, непомітно для інших; так, щоб ніхто не бачив і не знав.
2. (переносно) Обережно, з обачністю, щоб не привертати уваги; приховано.
потаєнці
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щось у тій книжці та недобре написано, коли вони наважились потаєнці спалить її в грубі, так, щоб і ми не бачили. Марта насторочила вуха й почала ласкавіше слухать сестрину розмову.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Не згадуючи й словом за пропаганду католицької віри перед Єремією, вона потаєнці од його заходилась вкупі з домініканами розповсюджувати католицьку віру в Лубнах. Побивши козаків, обгородивши та захистивши себе од Москви та Швеції, польська шляхта за короля Владислава IV кинулась на розкіш.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прислівник () |