1. (від власної назви «Сібаріт» — мешканець стародавнього міста Сібаріс, відомого розкошами) Проводити час у розкошах, надмірних насолодах та неробстві; вести розкішний, звисхідний спосіб життя.
2. (переносно) Насолоджуватися чимось, віддаватися приємним почуттям або сприйняттям, часто з відтінком певної розпещеності та ніжності.