посвящання

1. Дія за значенням дієслова «посвящати»; надання комусь, чомусь особливого, часто сакрального статусу, призначення або сенсу.

2. (у релігійному контексті) Обряд або церемонія введення в духовний сан, освячення храму, реліквії тощо; хіротонія.

3. (у переносному значенні) Глибоке занурення в суть певної справи, науки, мистецтва; досконале оволодіння чимось.

4. Текстова або усна формальна частина твору (книги, музичної п’єси, фільма), в якій автор вшановує або висловлює повагу певній особі чи ідеї.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |