посвяченість

[posʋjɑt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “посвятити” та “посвячати”; стан, коли хтось або щось цілком віддано певній справі, ідеї, діяльності або іншій особі, що характеризується глибокою відданістю, заклопотаністю та служінням.

  2. Глибока віра в щось або відданість комусь, що виражається в постійних діях, вчинках і готовності до самопожертви.

  3. (У релігійному контексті) Обряд або дія посвячення (посвячення у сан, посвячення храму), а також стан особи після такого обряду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посвяченість, р. посвяченості, д. посвяченості, з. посвяченість, о. посвяченістю, м. посвяченості, к. посвяченосте

Більше записів