посвоячений
[posʋojɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який став свояком (родичем) унаслідок шлюбу між дітьми; споріднений через шлюб дітей.
-
Який перебуває у близьких, дружніх стосунках, має ознаки свояцтва (у переносному значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посвоячений, р. посвояченого, д. посвояченому, з. посвояченого, о. посвояченим, м. посвояченім