посвітач

[posʋitɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Посвітач — власна назва українського літературного альманаху, виданого у Львові 1888 року гуртком письменників на чолі з Іваном Франком; символізує початок нової доби в українській літературі Галичини.

  2. Посвітач — переносна назва людини, яка несе просвітницькі ідеї, розвіює темряву неосвіченості; просвітитель, світоч знань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посвітач, р. посвітача, д. посвітачеві, з. посвітач, о. посвітачем, м. посвітачеві, к. посвітачу

Більше записів