посвідчувачка

[posʋidt͡ʃuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка професійно займається посвідченням документів, перекладів або інших юридично значущих актів, зокрема нотаріус або уповноважена особа, що засвідчує підписи, копії документів тощо.

  2. Розмовна назва службової посвідки (документа, що посвідчує особу та повноваження), яку отримують працівники певних установ, підприємств або організацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посвідчувачка, р. посвідчувачки, д. посвідчувачці, з. посвідчувачку, о. посвідчувачкою, м. посвідчувачці, к. посвідчувачко

Більше записів