Тлумачення із “Словника української мови”* П О С У ХУ , присл., розм., рідко . По сухому місцю ; суходолом . Тлумачення із “Словника української мови”* ПОС У ХА , и, ж. Брак дощу влітку , що призводить до висихання грунту і загибелі рослинності ; засуха . Погода змінилась, настала посуха , земля висохла так , що під ногами дзвеніла ( Коцюб ., II, 1955, 247); Давно-давно колись була страшна посуха ; навколо пересохли ставки , криниці , джерела й струмки , і навіть земля почала горіти від безводдя ( Стельмах , І, 1962, 576); У південному степу великої шкоди врожаю кукурудзи завдає посуха ( Хлібороб Укр., 6, 1970, 18); * Образно . – Одно погано : вода розливає , а в горлі посуха ! ( Коцюб ., І, 1955, 138); *У порівн. Наумиха не плакала . Горе посухою впало на її очі , висушило сльози ( Коцюб ., І, 1955, 123).
посуху
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Старокитайське жрецтво, в тому числі ціла армія лаоських шаманів, які спеціалізувалися на магії, та шаманок, яких у посуху виставляли голими на полі чи навіть спалювали, щоб викликати дощ, не випадало з групового портрета чиновництва. Воно не користувалося навіть крихтою того колосального суспільного престижу, який випав на долю староіндійської касти брахманів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |