постилка

1. Тонка підстилка з соломи, сіна, трави або подібного матеріалу, яку розстилають на землі, лаві тощо для сидіння, лежання або захисту від холоду та вологи.

2. (у ткацтві) Поперечна нитка (утік) у тканині, яка переплітається з поздовжніми нитками основи.

3. (переносно, рідко) Основа, фундамент чогось; те, на чому щось ґрунтується.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |