постилка

[postɪlkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тонка підстилка з соломи, сіна, трави або подібного матеріалу, яку розстилають на землі, лаві тощо для сидіння, лежання або захисту від холоду та вологи.

  2. (у ткацтві) Поперечна нитка (утік) у тканині, яка переплітається з поздовжніми нитками основи.

  3. (переносно, рідко) Основа, фундамент чогось; те, на чому щось ґрунтується.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. постилка, р. постилки, д. постилці, з. постилку, о. постилкою, м. постилці, к. постилко

Більше записів