постояння

1. (у філософії, особливо в ідеалістичній) Вічна, незмінна, абсолютна сутність, що протиставляється мінливому, перехідному буттю; те, що існує вічно, не піддаючись змінам або розвитку.

2. (у математиці, фізиці, техніці) Величина, параметр або умова, значення якої залишається незмінним, сталим у межах певного процесу, дослідження чи теорії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |