Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПОСТОВП І ТИ , і ємо, і єте, док. Остовпіти ( про всіх або багатьох ). Люди обступили його довкола і постовпіли. – Бідний чоловік ! Два місяці нічого не їв ! (Фр., II, 1950, 90); – Сідайте на воза , товариші студенти , – каже людина з сивим йоржиком , не звертаючи уваги на те , що приїжджі постовпіли коло машини (Ю. Янов., II, 1954, 198).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я постовпію, ти постовпієш, він постовпіє, ми постовпіємо, ви постовпієте, вони постовпіють