1. Відійти вбік, зробити місце, щоб дати дорогу комусь або чомусь.
2. Перен. Утриматися від участі в чомусь, не втручатися в щось; відійти від якоїсь справи.
3. Заст. Відхилитися, відмовитися від чогось.
посторонитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та лише ступили вони за половину ріки, як мусили посторонитися, бо козаки, помолившись, не втерпіли. Вони позлітали з саней, заблищали очима, загомоніли і повалили, побігли до острожан… Що тут зчинилося!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |