Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області.
3. (заст.) Місце, де щось або хтось постійно перебуває, тримається; постійне перебування десь; стоянка, табір.
Приклад 1:
То вже хіба постій тут, Лукашуню. Я побіжу, десь коней попрошу, — бо наші ж геть у стайні попеклися!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Du bist so shön[23]… Постій, хвилино, ти — така прекрасна!» VIII Трохи обговтавшись та обглядівшись у Туапсе за два дні свого побуту, і професор, і Володимир засіли кожен до своєї повсякчасної роботи. Професор писав для Академії наук рецензію на одну математичну розвідку, що прислана була на премію, і багацько порався коло всяких інтегральних вичислювань, а Володимир копався в «Судебнику царя Івана III» та в «Уложенії царя Олексія Михайловича».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Постій, хвилино, ти така прекрасна!.. XI Та відносини його до Володимира іноді ставали скрутні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”