1. Дерев’яна підлога в селянській хаті, зроблена з колод або пласких пластин.
2. (у переносному значенні) Житло, дім, притулок (зазвичай про скромне селянське житло).
3. (заст., рідк.) Ложе, місце для сну, постіль.
Словник Української Мови
Буква
1. Дерев’яна підлога в селянській хаті, зроблена з колод або пласких пластин.
2. (у переносному значенні) Житло, дім, притулок (зазвичай про скромне селянське житло).
3. (заст., рідк.) Ложе, місце для сну, постіль.
Приклад 1:
Палагна сама сідлала свого коня і закладала червоний постіл в стремено так гордо, наче всі гори належали тільки до неї. На храмах були люди та далекі роди, пінилось пиво, лилась горілка, злітались усякі новини з далеких гір, Іван обіймав молодиці, Палагну цілували чужі чоловіки – ото диво яке!
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”