Словник Української Мови
Буква
1. Уважно спостерігати за кимось або чимось, стежити, переслідуючи або контролюючи; не втрачати з поля зору.
2. Прослідкувати, виявити наслідки, ознаки чи сліди чогось; відстежити.
3. (У літературній мові, застаріле) Прокласти стежку, пройти, залишивши слід.
Приклад 1:
Якщо уважно постежити за таким променем світла, можна розрізнити в ньому безладні рухи крихітних іскорок. Це хаотичний рух розсіюючих світл о частинок називається броунівським рухом.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”