Словник Української Мови
Буква
1. Історична подія, повстання, збройне виступ населення проти влади, зазвичай з політичними чи соціальними вимогами; боротьба за незалежність або самовизначення.
2. (Заст., поетич.) Дія за значенням дієслова «постати»; виникнення, поява, зародження чогось.
Приклад 1:
Нізащо не проміняла б своєї долі на іншу — вона «не лукавила» зі мною… Мені судилося бути свідком і учасником постання незалежности України, пережити ейфорію нового Золотого Гомону кінця 1980-х — поч. 1990-х років.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”